Эпопея создания Антикоррупционного суда

Ця історія вже давно могла би бути Історією, прописаною з великої літери в калейдоскопі подій сучасної української держави. Історія, яка могла б надати своїм творцям чималий гандикап перед опонентами у передвиборчій гонці та створити неабиякий плацдарм для маневрів на політичній арені. Могла би, якби не одне, а багаточисленні, «але»…

Ідея створення Антикорупційного суду на офіційному рівні з’явилась ще у 2016 році та знайшла своє відображення в ст. 31 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Так званою «музою» виникнення такої ідеї впевнено можна вважати міжнародну спільноту. Адже ні для кого не секрет, що створення Антикорупційного суду є однією з вимог, визначеною в меморандумі України та МВФ.

З тих пір відбулось чимало подій: численні обговорення, дискусії, круглі столи, мітинги… Лунали незліченна кількість думок, аргументованих і не зовсім, як від прихильників ідеї створення Антикор суду, так і від їх опонентів. Були навіть зареєстровані два законопроекти (№ 6011 та № 6529) щодо створення даного судового органу, але жоден з них так і не був проголосований ВРУ (обидва проекти відкликано).

Апогей всього цього драматичного дійства припав на кінець 2017 – початок 2018 рр.: всього за декілька днів до нового року (акурат напередодні католицького Різдва) у ВРУ було зареєстровано президентський законопроект «Про Вищий антикорупційний суд» (проект № 7440 від 22.12.2017).

В попередньому абзаці не випадково звертається увага, що законопроект було внесено за два дні до Різдва за григоріанським календарем. Існує думка, що ніби саме в цей час в Європі та США – які є «музою» ідеї створення Антикорупційного суду — політичне життя завмирає. Це, в свою чергу, дозволило на деякий час відкласти реакцію Заходу.

Читать далее: