Оптимизация дорожного строительства: что может измениться в строительстве дорог

Проблема українських доріг ніколи не втрачала своєї гостроти. Для нашої держави вона є так само актуальною зараз, як і десять років тому. Корупційні механізми, бюрократичні перепони, нестача фінансування та, у зв’язку з цим, низька якість і недовговічність традиційно виступають основними причинами, які зумовлюють сумнозвісний стан українських доріг.

З огляду на це, на сьогодні у парламенті зареєстровано низку законопроектів, що вже пройшли перше читання, якими передбачається внесення змін до містобудівного законодавства, зокрема, і в частині спрощення дозвільної процедури для проведення реконструкції чи капітального ремонту автомобільних доріг. Серед них – Законопроект № 2680 від 27 грудня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності», який наразі готується до другого читання.

Оптимізація дорожнього будівництва є основною метою, яку переслідує прийняття цього закону. Поряд з цим ним передбачається і усунення існуючих розбіжностей у сфері містобудівного законодавства.

Зрозуміло, що будь-які спрощення дозвільної процедури, оптимізація та інші подібні поліпшення завжди позитивно сприймаються бізнес спільнотою, адже сприяють усуненню зайвих бар’єрів у здійсненні господарської діяльності, маючи наслідком підвищення ефективності. Разом з тим в наших реаліях вже неодноразово траплялися випадки, коли проголошені «спрощення» були нічим іншим, аніж їх видимістю, які насправді нічого не спрощували, або вводилися настільки непрофесійно, що це мало наслідком неможливість їх застосування на практиці.

Тож спробуємо розібратися, у чому полягає пропонована згаданим законопроектом оптимізація дорожнього будівництва.

Так, Законопроектом № 2680 розширено перелік об’єктів будівництва, щодо яких замовник повинен подавати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, у тому числі і щодо об’єктів, які раніше потребували отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Зокрема, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт – реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Також запропонована проектом закону редакція статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містить окремі вимоги до змісту повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції та/або капітального ремонту автомобільних доріг, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Зокрема, у повідомленні зазначається інформація про:

  • документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, чи відомості про державну реєстрацію відповідного речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (за наявності для випадків, визначених частиною четвертої статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
  • інженера-консультанта, осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
  • ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
  • проектну документацію на будівництво та результати її експертизи.

Тобто, фактично, це перелік документів, які наразі додаються до заяви для отримання дозволу.

Маючи на меті спрощення для замовника процедури отримання права на виконання будівельних робіт із реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг, законопроект залишає нез’ясованими низку моментів, серед них – узгодження змін до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» із ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

Не можливо не відзначити, що в інформації, яка має бути відображена у повідомленні про початок виконання будівельних робіт із реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, відсутня вимога щодо зазначення результатів оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Хоча у переліку документів, які додаються до заяви для отримання дозволу на будівництво (ч. 3 ст. 37 Закону № 3038-VI), є оцінка з впливу на довкілля.

Попри спрощення самої процедури надання права на виконання будівельних робіт із реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, клас наслідків (відповідальності) лишається таким самим – це об’єкти будівництва з середніми або значними класами наслідків (відповідальності). Відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінці впливу на довкілля підлягає будівництво автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше, за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів і більше (п. 7 ч. 3 ст. 3 Закону).

Аналогічно, ДБН В.2.3.–4: 2015 «Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво» містять положення, що при розробленні проектів будівництва і реконструкції автомобільних доріг характеристики об’єкта проектування повинні вирішуватися в комплексі з питанням захисту навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів (п. 4.7.2). До складу проекту має входити окремий розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище (п. 4.7.3).

Таким чином, маючи на меті спрощення для замовника процедури отримання права на виконання будівельних робіт із реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг, пропонований законопроект в той же час залишає нез’ясованими низку моментів, серед яких – узгодження пропонованих змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Попереду ще друге читання щодо законопроекту, тож можливо ці розбіжності ще будуть вирішені законодавцем. Це важливо, оскільки господарюючим суб’єктам у сфері будівництва слід чітко розуміти, що внаслідок планованої оптимізації дорожнього будівництва вони не будуть нести відповідальності за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля.