Когда иностранцам необходимо платить налоги в Украине

Визначення статусу податкового резидента України відбувається з урахуванням певних критеріїв, які не завжди є достатньо зрозумілими для іноземних громадян. Крім того, у вказаному питанні відсутня усталена та загальновідома практика правозастосування, оскільки кожен випадок розглядається індивідуально із застосуванням тих чи інших критеріїв.

У зв’язку із цим постійно виникають питання щодо тлумачення окремих критеріїв та їх правильного застосування в окремих випадках.

Ми проаналізували, як наразі відбувається визначення статусу податкової резидентності для іноземців, а також національну та міжнародну судову практику щодо питань визначення резиденства.

Ключові питання:

  • Який статус фізичної особи-нерезидента?
  • Які доходи фізичної особи-нерезидента є об’єктом оподаткування?
  • Коли фізична особа-нерезидент не є платником податку на доходи з джерела походження в Україні?
  • За якими критеріями визначається статус податкового резидентства?
  • Що означає критерій «центр життєвих інтересів»?
  • Що якщо визначити «центр життєвих інтересів» неможливо?
  • Який підхід до визначення «центру життєвих інтересів» у судовій практиці?
  • Що є підставою для звільнення від оподаткування доходів з джерела їх походження в Україні?
  • Ким видається довідка та які вимоги до неї?
  • Як втратити статус податкової резидентності?

1. Який статус фізичної особи-нерезидента в розумінні Податкового кодексу України?

Іноземець, який перебуває в Україні на законних підставах, в розумінні податкового законодавства має такі ж права й обов’язки, як і будь-який громадянин України. Відповідно, якщо така фізична особа-нерезидент отримує доходи з джерелом їх походження з території України, то зобов’язана сплачувати податок з таких доходів.

2. Які доходи фізичної особи-нерезидента є об’єктом оподаткування?

Положенням Податкового кодексу України передбачено, що об’єктами оподаткування фізичної особи-нерезидента є будь-які доходи з джерела походження в Україні.

«Центр життєвих інтересів» — особисті чи економічні зв’язки особи в Україні, які можуть слугувати причиною визначення резидентського статусу.

3. Коли фізична особа-нерезидент не є платником податку на доходи з джерела походження в Україні?

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

4. За якими критеріями визначається статус податкового резидентства?

  • Місце знаходження особи (місце постійного проживання);
  • «Центр життєвих інтересів»;
  • Перебування в Україні не менше, ніж 183 днів протягом періоду (періодів) податкового року;
  • Реєстрація суб’єктом підприємницької діяльності;
  • Самостійне визначення особою місця проживання на території України;
  • Реєстрація самозайнятою особою.

5. Що означає критерій «центр життєвих інтересів»?

«Центр життєвих інтересів» — особисті чи економічні зв’язки особи в Україні, які можуть слугувати причиною визначення резидентського статусу.

6. Що якщо визначити «центр життєвих інтересів» неможливо?

Якщо визначити державу з «центром життєвих інтересів» особи не є можливим чи у особи відсутнє місце постійного проживання у жодній з держав, то вона вважатиметься резидентом України, за умови перебування не менше 183 днів протягом періоду (періодів) податкового року.

7. Який підхід до визначення «центру життєвих інтересів» сформувався у міжнародній та українській судовій практиці?

Варто наголосити, що відсутність чіткого визначення поняття «центру життєвих інтересів» може інтерпретуватися по-різному та загалом суб’єктивно.

Одним із яскравих прикладів застосування окремих критеріїв для визначення статусу податкового резидента є податковий спір 2011 року, що розглядався Англійським Судом. Так, Верховний Суд Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у справі R (on the application of Gaines-Cooper) (Appellant) v Commissioners for Her Majesty’s Revenue and Customs) (Respondent), де позивач, будучи громадянином Великої Британії, протягом 20 років був резидентом Республіки Сейшельські Острови, був визнаний податковим резидентом Великої Британії з нарахуванням йому податкового боргу.

Крім того, цікавою є практика Податкового Суду Канади, зокрема, справа Norman Gaudreau v Her Majesty the Queen, де громадянина Канади, котрий працював за контрактом та проживав разом з дружиною у Єгипті протягом чотирьох років і сплачував податки на дохід у Єгипті. Рішенням суду було встановлено, що особисті й економічні зв’язки («центр життєвих інтересів») позивача знаходяться у Канаді, а не в Єгипті, а тому він зобов’язаний сплачувати податки саме в Канаді, попри Угоду про уникнення подвійного оподаткування між Канадою та Арабською Республікою Єгипет від 1983 року. Аргументами суду було те, що позивач має житловий будинок та повнолітніх дітей у Канаді. Також суд припустив небажання припиняти економічні та соціальні зв’язки позивача з Канадою.

Українські приклади судових спорів є не менш цікавими. Відтак, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2017 № 826/48/17 було задоволено позовну заяву позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ Дарницького району ГУ ДФС у м. Києві. Позивач разом з дружиною та їхніми малолітніми дітьми проживав, працював і отримував дохід у м. Страсбург (Франція), проте це не завадило проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняттю податкових повідомлень-рішень, якими було збільшено суму грошового зобов’язання за платежами на податок на доходи з фізичних осіб та воєнний збір на майже 263 тисячі гривень. Судом було встановлено наявність «центру життєвих інтересів» позивача у м. Страсбург (Франція), дії ДПІ Дарницького району ГУ ДФС у м. Києві визнано протиправними, а податкові повідомлення-рішення були скасовані.

Очевидно, що маючи у своєму розпорядженні такий неоднозначний критерій як «центр життєвих інтересів», судові та податкові органи можуть досить «творчо» ставитися до визначення статусу податкового резидентства. Тому у таких правовідносинах потрібно зважати не на формальні, а на фактичні обставини, що підтверджується і досвідом інших країн під час вирішення спорів у межах зазначених правовідносин.

Якщо визначити державу з «центром життєвих інтересів» неможливо чи у особи відсутнє місце постійного проживання у жодній з держав, то вона вважатиметься резидентом України, за умови перебування 183 днів протягом податкового року.

8. Що є підставою для звільнення фізичної особи-нерезидента від оподаткування доходів з джерела їх походження в Україні?

Довідка уповноваженого органу договірної країни, яка підтверджує що фізична особа-нерезидент є резидентом договірної країни, з якою Україна підписала договір про уникнення подвійного оподаткування є одним з основних документів для отримання податкових пільг.

9. Ким видається довідка та які вимоги до цієї довідки?

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Варто наголосити на важливості видачі такої довідки фізичній особі-нерезиденту саме уповноваженим органом, визначеним у відповідному договорі про уникнення оподаткування.

10. Як втратити статус податкової резидентності?

Процедура втрати статусу податкової резидентності окремо не визначена.