Бездействие Госгеонедра — не помеха: что делать, если специальное разрешение не выдают

Для підприємств, які задіяні в гірничій або нафтогазовій сферах, необхідність отримання спеціального дозволу на користування надрами є буденним явищем.

Для підприємств, які задіяні в гірничій або нафтогазовій сферах, необхідність отримання спеціального дозволу на користування надрами є буденним явищем.

Ключові питання:

  • На що потрібно звертати увагу?
  • В якому разі спеціальний дозвіл надається без проведення аукціону?
  • Які документи підприємство має надати Держгеонадра?
  • В які строки Держгеонадра зобов’язано прийняти рішення та надати дозвіл?
  • Що робити, якщо у встановлені порядком строки Держгеонадра не видає спеціальний дозвіл?
  • Що каже судова практика?
  • Які строки розгляду справи у суді?
  • Скільки коштує судовий розгляд справи?

Якщо ви впевнені, що всі законодавчі вимоги вами дотримані для отримання спеціального дозволу, але Держгеонадра з тих чи інших причин ухиляється від прийняття рішення або безпосередньої видачі дозволу, звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження бездіяльності Держгеонадра та зобов’язання вчинити дії – це гарантований спосіб захистити ваші права та отримати відповідний дозвіл для здійснення планової діяльності підприємства.

В цьому матеріалі буде розглянути ситуація, коли вимоги законодавства щодо отримання спеціального дозволу без проведення аукціону дотримані, за наслідками чого Держгеонадра прийнято рішення щодо надання такого дозволу, проте сам дозвіл не видається протягом тривалого часу.

На що потрібно звертати увагу?

Для можливості безперешкодного оскарження бездіяльності Держгеонадра, підприємство ще на етапі подання заяви на отримання спеціального дозволу має чітко дотримуватися вимог порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (надалі – Порядок), та надати Держгеонадра разом із заявою вичерпний перелік документів, передбачених Порядком у відповідності до мети надрокористування.

Спеціальний дозвіл надається без проведення аукціону в разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр і підрахунок запасів корисних копалин.

В якому разі спеціальний дозвіл надається без проведення аукціону?

  • У разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр і підрахунок запасів корисних копалин та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше, ніж протягом трьох років після затвердження запасів.
  • У разі одноразового розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр.
  • У разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.
  • У разі геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету.
  • У разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, видобування підземних вод (крім мінеральних).
  • У разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобування природних лікувальних ресурсів.
  • У разі будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин.
  • У разі створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне та санітарно-оздоровче значення.
  • У разі експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт.
  • У разі виконання угод про розподіл продукції.
  • У разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та видобування корисних копалин у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення державними підприємствами для здійснення обов’язкових заходів у цих зонах.

Які документи підприємство має надати Держгеонадра?

Для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону заявник подає Держгеонадра перелік документів, визначений Порядком.

Найбільш загальний перелік можна охарактеризувати такими документами:

  • заява;
  • витяг з ЄДРПОУ щодо юридичної особи;
  • пояснювальна записка;
  • каталог географічних координат кутових точок ділянки надр;
  • ситуаційний план;
  • оглядова карта;
  • оглядова геологічна карта з лініями проектних геологічних розрізів;
  • геологічні розрізи;
  • висновок з оцінки впливу на довкілля;
  • програма робіт.

В окремих випадках, в залежності від мети надрокористування, можуть знадобитися й інші документи, передбачені Порядком. Сформований пакет документів подається у паперовій та електронній формі.

За відсутності реакції Держгеонадра на звернення та вимоги заявника єдиним способом захисту залишається звернення до суду.

В які строки Держгеонадра зобов’язано прийняти рішення та надати дозвіл?

Рішення приймається протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених Порядком, та пропозицій Мінекоенерго.

Надання дозволу здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

Що робити, якщо у встановлені порядком строки Держгеонадра не видає спеціальний дозвіл?

Якщо підприємством дотримано встановлену Порядком процедуру отримання спеціального дозволу, а Держгеонадра прийнято рішення надати такий дозвіл, проте дозвіл не видається, можливі два варіанта розвитку подій.

  1. Звернення до Держгеонадра з офіційною вимогою видати спеціальний дозвіл у відповідності до наказу Держгеонадра.
  2. Звернення до суду та оскарження бездіяльності Держгеонадра і саме в судовому порядку зобов’язання Держгеонадра вчинити відповідні дії, а саме видати спеціальний дозвіл.

Як свідчить численна судова практика, Держгеонадра досить часто вчиняють протиправну бездіяльність по відношенню до надрокористувачів, тому за відсутності реакції Держгеонадра на звернення та вимоги заявника єдиним способом захисту залишається звернення до суду.

Що каже судова практика?

Відповідно до чинного законодавства, права та обов’язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Таким чином, законодавство нерозривно пов’язує можливість реалізації певних прав та обов’язків надрокористувачів з наявністю спеціального дозволу та угоди про умови користування надрами.

Така правова позиція, зокрема, викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 826/6249/16.

Отже, без надання Держгеонадра спеціального дозволу на користування надрами та укладення відповідної угоди про умови користування надрами, яка буде містити програму робіт, надрокористувач фактично позбавлений можливості здійснювати таку господарську діяльність.

Зважаючи на численність подібних порушень з боку Держгеонадра, Верховним Судом була сформована правова позиція, відповідно до якої, в разі виконання заявником всіх передбачених законодавством вимог щодо отримання спеціального дозволу, надання всіх необхідних документів та прийняття Держгеонадра рішення щодо надання такому заявнику спеціального дозволу, яке має бути викладене у формі наказу, у Держгеонадра відсутній інший варіант поведінки окрім надання спеціального дозволу такому заявнику та укладення з ним відповідної угоди про умови користування надрами, яка має містити програму робіт та особливі умови надрокористування, що передбачають:

  • вимоги до ефективності робіт;
  • сучасні технології видобування та переробки корисних копалин;
  • порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;
  • види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр;
  • підстави для припинення діяльності, пов’язаної з використанням ділянки надр.

Зазначена правова позиція, зокрема, відображена у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 по справі № 818/960/17, від 21.03.2019 по справі № 817/498/17, від 06.11.2018 по справі № 826/1020/16, від 05.09.2018 по справі № 826/11460/17.

Строк розгляду справи у суді може суттєво відрізнятись в залежності від особливостей та обставин справи, а також від поведінки сторін.

Які строки розгляду справи у суді?

За загальним правилом, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше, ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. На практиці строк розгляду справи може суттєво відрізнятись в залежності від особливостей та обставин справи, а також від поведінки сторін.

Крім того, слід враховувати, що окрім розгляду справи в суді першої інстанції, справа може переглядатись в апеляційній та касаційній інстанціях. Тому розгляд справи може займати від декількох місяців до навіть декількох років.

Проте чинне процесуальне законодавство також оперує поняттями розумності строків, що означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Скільки коштує судовий розгляд справи?

Перш за все, судові витрати буде складати судовий збір. Оскільки дана категорія справ щодо оскарження бездіяльності Держгеонадра відноситься до вимог немайнового характеру, чинне законодавство встановлює судовий збір для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні це складає 2 102,00 грн.).

Варто звернути увагу, що судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється для кожної окремої вимоги немайнового характеру. Отже, якщо особа звертається до суду та просить, наприклад, визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра та зобов’язати Держгеонадра вчинити дії (видати спеціальний дозвіл), сплатити доведеться 4 204,00 грн. судового збору, тобто два прожиткових мінімумів для працездатних осіб (за дві вимоги немайнового характеру).

Окрім того, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, також можуть належати:

  • витрати на професійну правничу допомогу;
  • витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду;
  • витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
  • витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
  • витрати, пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Слід також зазначити, що судові витрати надрокористувач може відшкодувати, якщо рішення буде прийнято судом на його користь. При задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Наприклад, витрати на професійну правничу допомогу. Чинне процесуальне законодавство надає широкі можливості для цього, а досвідчений адвокат зможе правильно цим скористатися на користь клієнта.

Зважаючи на викладене, надрокористувачам потрібно, з одного боку, неухильно дотримуватись вимог Порядку, а з іншого – пильно слідкувати за дотриманням Держгеонадра чинного законодавства у сфері надання спеціальних дозволів. У разі вчинення Держгеонадра протиправної бездіяльності слід звертатися до суду та зобов’язувати Держгеонадра видати спеціальний дозвіл у судовому порядку.